14.11.22. Перший день тиждня. Заняття для дітей 3 та 4 років життя

     Добрий день, малята! Ласкаво прошу на заняття.

    

    Спочатку трохи розімнемося, а потім заспіваємо пісні. Все це можна побачити у наступному відео. Уважно дивимось та повторюємо.

    А зараз весела казочка про Колобка. З танцями і піснями.

    На останок до Вашої уваги конспект розваги "Чарівність осінніх барв".

    Дякую усім, хто дивився заняття, чекаю на усіх наступного разу. До побачення!

    

                                                                      Свято осені

                                                          «Ой, ходила осінь, блукала»

                                                                     В е д у ч а

Ніби на свято вдяглася земля,

Ваблять до себе ліси і поля.

Сонячний промінь хоче зігріть

Неба холодну безмежну блакить.

1 д и т и н а

В шатах розкішних дерева стоять,

Золотом їхні прикраси горять.

Буйні вітри, що примчали здаля,

Ніжно розчісують коси-гілля.

2  д и т и н а

Листя в останньому вальсі кружля,

З тихим зітханням під ноги ляга;

Сумно нашіптує казку мені —

Дивно навкруг, немов уві сні.

Відкривається завіса.

                                                              «Танок із шарфами та гірляндами»

3 д и т и н а

Ой ходила осінь, блукала,

Золотом усе фарбувала.

Стало листя гарне, барвисте,

Небо синє-синє та чисте.

4 д и т и н а

Золоті стрічки дарувала,

Їх березам у коси вплітала.

А калині чудо-намисто

Дарувала осінь врочисто.

5 д и т и н а

Осінь гарна, наче царівна.

Вся природа стала чарівна.

Ой ходила осінь, блукала

І красу в серця розливала.

                                           Пісня «Осінній листопад» (сл. і муз. Бистрової).

В е д у ч а. Як гарно стало навкруги! Яскрава позолота огорнула дерева,

кущі, трави. Здається, сонечко доторкнулось своїм промінчиком до кож-

ного листочка, бо засвітились дерева, ніби ліхтарики. А квітки одягнули

різнокольорові хустинки й ніби посміхаються людям. Тільки чарівниця-

осінь змогла зробити таку красу!

6  д и т и н а

Убралася осінь

В дороге намисто,

Золоте волосся

Розплела над містом.

7  д и т и н а

Здогадатись можна

З барв, що на деревах:

Свята та розваги в дитячому садку

Є в неї червона,

Жовта і рожева.

8  д и т и н а

Кольорові барви

Всюди розсипає.

Люба, мила Осене,

Ми тебе чекаєм!

                                                                    Виходить Осінь.

О с і н ь

Здається, ви мене чекали?

Настала вже моя пора.

Усі, звичайно ж, упізнали:

Я — Осінь щедра, золота.

(Обходить кущі, дерева, квіти.)

Роботи маю я багато —

Садки відвідати й гаї,

Дерева в золото убрати,

Зібрати добрі врожаї.

Ще пізні айстри й хризантеми

Стоять, неначе у сніжку.

Вони сьогодні разом з вами

Кружляти будуть у танку.

9 д и т и н а

Красуне Осінь, ти така чарівна,

Найкраще платтячко вдягла,

І я люблю тебе найбільше,

Бо ти — як фея лісова.

10 д и т и н а

Ось засвітилася вогнями,

А згодом золотом стаєш.

Мов маляр фарби підбираєш,

Все на природу віддаєш.

11 д и т и н а

Тобі завдячують століття,

Які вклоняються красі,

Ти є натхненням для поетів,

Що народилися в тобі.

О с і н ь

Запрошу казку тут з’явитись,

Щоб з нею ви могли зустрітись.

Лети, листочку мій, лети

І двері в казку відчини.

                                                   Під жваву музику забігає хлопчик Вітер.

В і т е р

Усе прибрав я, наробився

І, звичайно ж, утомився.

                                                      (Виймає із торбинки сопілку, сідає на пеньок.)

Коли гарний настрій маю,

На сопілочці я граю.

Зроблена вона із гілки.

Грай же, грай, моя сопілко!

                                                         (Поклавши торбинку під голову, засинає.)

О с і н ь

Вкрився Вітер аж до брів

І тихенько засопів.

Хоч торбинка й не подушка,

Він поклав її під вушко.

Залітає Сорока.

С о р о к а

Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Знову Осінь? Що таке?

(Роззирається.)

Ох, які тут скрізь дива!

І яка навкруг краса!

Із калини, що у лузі,

Маю я намисто, друзі.

                                                          Пісня «Біля калиноньки» (муз. Михайленко)

12  д и т и н а

Посадіть калину...

Коло школи.

Щоб на цілий білий світ

Усміхнулась щиро доля,

Материнський ніжний цвіт.

13  д и т и н а

Посадіть калину...

На городі.

Щоб розквітнула земля!

Із роси — пречиста врода.

З неба — почерк журавля.

14 д и т и н а

Посадіть калину...

Коло тину.

Щоби злагода цвіла!

Буде щедрою родина —

Буде честь їй і хвала.

15 д и т и н а

Посадіть калину...

Коло хати.

Щоб на всеньке на життя!

Стане кожен ранок святом,

Дітям буде вороття.

16 д и т и н а

Посадіть калину...

В чистім полі!

Хай вона освятить час!

Рід наш любить дуже волю,

Хай же й воля любить нас!

В е д у ч а

А щоб цвіт її не стерся,

Не зів’янув в спориші,

Посадіте коло серця,

Щоб цвіла вона в душі.

17 д и т и н а

Дощик сиплеться з кленочка,

Дощик жовтий, золотий...

Дощик сиплеться і пада,

По стежині дріботить.

Із веселим листопадом

Вітер грається й біжить.

18 д и т и н а

Дощик сиплеться з кленочка,

Ніби в райдузі горить.

А дубочок, мій дубочок

Ще у літечку стоїть.

                                                                                Пісня «Рідний дубочок».

19 д и т и н а

Літо осені у вічі

Синім вересом глядить,

В сад веселу айстру кличе

І метеликом летить.

20 д и т и н а

Тепле сонечко ласкаве —

У левкоях, ногітках...

Ще берізки кучеряві

У зелених фартушках!

21 д и т и н а

На духмяні трави й квіти

Дружно бджілоньки летять:

Ми тебе рум’яне літо

Ще не хочем відпускать.

22  д и т и н а

У жмурки пограйся з літом,

Щедра осені пора...

Соком яблука налиті

Йде збирати дітвора.

23 д и т и н а

Ось поволі літо тане,

Срібляний почувши звук.

І мелодія каштанів

Дзвінко падає на брук.

                                                        Танок «Каштанчики» (з молоточками в руках)

                                                                                       Загадки Осені

 

О с і н ь. Так, дітки, я багато дарів з поля привезла у комори. А ще я з цих

овочів та фруктів багато зробила страв і зараз хочу запросити вас до мого

«Осіннього кафе».

— Подивіться на ці страви й назвіть їх.

— А тепер покуштуєте і вгадайте, які овочі чи фрукти є в цих

стравах.

— З чого варять варення, джем, повидло?

— З чого варять борщ?

— З чого роблять вінегрет?

Осінь запрошує покуштувати страви.

В е д у ч а. А що це в тебе в кошику таке красиве?

О с і н ь. Та це ж соняшничок.

В е д у ч а. Діти, а що дає соняшник? (Насіння, олію)

                                                          Пісня «А до мене сонечко в гості йшло».

                                                                   Гра «Зайчик, Барбос та капуста».

Уночі я стрибаю,

На город поспішаю.

Кажуть там — ой-ой-ой! —

Ось така капуста.

Я Барбоса не боюсь,

Я тихцем підкрадусь.

Я його — ой-ой-ой! —

Добре налякаю.

В е д у ч а. А що ще у тебе в кошику?

Осінь виймає з кошика маски.

                                                 Інсценівка пісні «Жили у бабусі» (разом з батьками).

                                            Осінь показує колоски та загадує загадки про хліб.

Б’ють мене ціпами,

Ріжуть мене ножами.

За те мене отак гублять,

Бо всі мене дуже люблять. (Хліб)

                                                              «Танок з колосками та рушниками»

Під кінець на рушнику виносять коровай.